ГКК до Дня Перемоги "Подвиг, що залишиться у віках"

Тема.   Подвиг, що залишиться у віках

Мета. Поглибити знання учнів про страхіття війни; про милосердя, людяність, важливість мирного співжиття;

             відпрацьовувати  миротворчі компетенції громадянина;

             розвивати вміння висловлювати власну думку; мовлення учнів та вміння слухати;

              виховувати високе почуття патріотизму, гордість, самостійність, чесність, здатність боротися проти лихого, прагнення миру; милосердя в душах дітей.

Форма проведення : урок пам҆ яті.

Девіз  уроку:  

                              Ми хочемо без воєн жити !

 Хай  буде мир на всій Землі!

Це все потрібно не мертвим,

Це все потрібно живим.

Ми жити хочемо й рости.

Навіщо нам війна!

За мир у всьому світі,

Це значить – за життя.

Хід заняття

І Організаційний  момент

ІІ Повідомлення теми заняття

   Вступне слово вчителя

  --  Травень… Цей місяць розпочинається буянням садів, що ніби вбралися у святкові білі сукні. Невтомно витьохкують солов’ї, виспівують свою безконечну пісню жайворонки. Все радіє весні, яка незабаром привітає літо.

    А ще приносить травень грози, щедро вмиває землю. А ще …

Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас

Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде жити

                                     ( Михайло Каруца )

    А ще … приносить травень відчуття свята і пам’яті пошани тому, що відбулося саме в далекому 1945 році.

Це — 9 травня 1945 року, дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбни­ків і проголосила перемогу усього людства над злом війни.

  І яка б річниця визволення не наступила, думка про те, що саме травневої ночі змовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир, бентежить душу. І саме тому, щоб про це не забували, щоб не згасла пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на олтар свободи найдорожче, не байдужіли до сторінок історії, яку гортає життя, ми зібралися сьогодні.

Сьогодні ми відзначаємо 70-ту річницю відтоді, коли над нашою країною та усією Європою знову зійшло світле сонце миру. Саме сьогодні ми віддаємо дань пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни, приносимо слова вдячності живим.

ІІІ. Основна частина

-         Війна…

 За цим коротким і страшним словом — згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, зриті бомбами квітучі сади і лани, Сльози матерів і дітей. Друга світова війна — це кілька десятків мільйонів людських життів, відданих у кривавій боротьбі з ворогом. Наша країна втратила у цьо­му пеклі кожного другого свого громадянина.

На нашу землю війна прийшла раннім світанком 22 чер­вня 1941 року, коли мирне життя радянських людей було зворушене оголошенням, яке , наче сполохом, охопило країну. Голосом найвідомішого диктора – Левітана було оголошено про початок війни (лунає оголошення Левітана) 

 Все починалося з грому небесного

Такого жорстокого, такого нечесного.

 Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому.

Розповідь вчителя

В Другу світову війну, розпочату німецькими фашистами, було втягнуто вже 72 держави – вдвоє більше, ніж в Першу. А людей в ній загинуло в п’ять раз більше.

-- Сорок перший. Найважчий. Гіркі шляхи відступу. Згарища на місці сіл, чорні руїни там, де зовсім недавно вирувало щасливе життя. Сорок перший. Рік небаченої людської мужності, стійкості. До останього патрона, до останнього подиху.

За Батьківщину у боях вмирали

Однаково  --  дорослі і малі.

За довгі роки ще не розшукали

Усіх могил солдатських на землі.

    Війна тяглась 1418 днів. Хтось підрахував, що кожні 6 секунд забирали людське життя. Від цих слів стає моторошно. Шість секунд – і не стало в когось рідного діда. І ніколи не дізнаються, який він був. Шість секунд – і не стало бабусі. Війна, яка залишила міста та села в руїні, знищила заводи та фабрики, залишила сиротами сотні тисяч дітей. 

      На захист Батьківщини піднялися всі : і дорослі, і діти. У ці страшні часи діти нарівні з дорослими воювали, працювали на військових заводах, допомагали в шпиталях та лікарнях.

       Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна. З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної війни.   Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті.
8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни означило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.
(лунає пісня «День перемоги») 

  - Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни.  Немає жодного міста чи села, де б не берегли все те, що пов’язане з подвигом радянських людей. На плечі нашого народу лягла тяжка доля. Важко знайти в нашій країні дім, куди б не прийшло горе, - хто загубив сина або батька, або матір, хто сестру або брата, хто товариша. Перемога дісталася нам дуже дорогою ціною. Тому про це повинні знати навіть найменші громадяни нашої країни.

      Цього року з нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом  запропоновано нове гасло: "1939- 1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо". Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

     Указом президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам҆ яті та примирення.  Символом відзначення Дня пам҆ яті та примирення і Дня перемоги  є червоний мак.

     Чому ж мак – це символ пам҆ яті?

Виступи учнів

Квітка маку в українських традиціях

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в

українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, - сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке - як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «...Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, - Ой, уже наш Морозенко у неволю попався...». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «...Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло...». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Мак як символ пам'яті у світі

Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам'ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте- Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров».

Мак як символ пам'яті в Україні

Червоний мак як символ пам'яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національноїтелекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін.

Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого - кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло "Пам'ятаємо. Перемагаємо". Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Учитель: Давно відгриміли залпи війни, суворий час Великої Вітчизняної став надбанням історії. Але не померла слава тих днів, ніколи не зітреться в нашій пам’яті велич народного подвигу. 
    Багато лиха наробила війна, але наш народ переміг. він переміг ворога, який підкорив пів Європи. День перемоги - це величне свято для усієї держави. Ви, молоде покоління, повинні вшановувати пам’ять тих, хто загинув, повинні віддячувати тим, хто залишився живий, ви маєте зробити все необхідне, щоб подібне лихо ніколи не повторилося.

Учитель: Існують події, дата та видатні постаті, ім’я яких залишаються назавжди в історії рідного краю. Про них пишуть книги, розказують легенди, про них пишуть пісні, їм присвячують кінострічки. А головне, що про них пам’ятають, бо саме ця пам’ять передається із покоління до покоління, не даючи померкнути славі тих героїчних подій. Однією із таких подій є ІІ світова війна, спогади про яку повинні жити в серці кожного патріота. 
        Дитина голосує за мир сяючими оченятами, такими цікавими до розмаїття світу, такими допитливими, ясною усмішкою на рум’яному личку, дзвінким сміхом. Дитина голосує за мир вже самим своїм дитинством – його безжурністю, безпосередністю, беззахисністю перед злом. І цей голос найчутніший і найпереконливіший над усі заклики і гасла.

   Історія неодноразово стверджувала, що найбільшого розквіту країни досягають за часів мирного життя. Згадаймо розквіт Київської Русі за часів князя Ярослава Мудрого.

   Так. Людство завжди прагнуло миру і намагалося його зберегти. Тому ідея створення міжнародної організації безпеки виникла на початку ХХ ст. першою спробою було започаткування Ліги Націй.

   Страхіття Другої світової війни примусили народи ще раз замислитись над своїм майбутнім. І весною 1945року на конференції в Сан-Франциско було закладено фундамент організацій з підтримки миру і міжнародної безпеки, яка отримала назву ООН. Україна стала одним із членів – засновників ООН. А в 1947 році членом Європейської Економічної комісії.

      Думати про мир, боротися за мир ми повинні кожен день, кожну хвилину. Мужнійте, зберігаючи в серцях пам’ять про героїв, які подарували нам щасливе мирне життя. Щоб зберегти мир, потрібно пам’ятати про війну, про людей, які воювали. Вшановувати пам’ять загиблих. Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків.

      Багато що міняється у світі. Але у нас живих, є багато людських прав: у нас є право на щастя, дружбу, любов. Та одного права у нас, живих, нема і ніколи не буде. У нас немає права забувати  те, що зробили для нас загиблі в ім’я Батьківщини, в ім’я життя на Землі, в ім’я миру.

 Скільки пісень, віршів і оповідань складено про мир, дружбу, дитинство. От і сьогоднішнє заняття присвячене Міжнародному дню миру – 19 вересня.

    Захистити мир на Землі для себе і для всіх людей, відстояти право на життя – нема завдання важливішого для кожної людини. Без миру немає дитинства, немає майбутнього. За щастя дітей, за мирне блакитне небо, за цвіт землі борються усі чесні люди. Адже мир та злагода — це найцінніші здобутки суспільства. І нехай спливають щасливі роки, нехай зрос­тають діти, нехай квітують сади!

ІV Підсумок заняття

   Заключне слово вчителя

     Наша земля далека від досконалості. Але ми живемо на ній і повинні думати про її майбутнє. Чим би ми не займалися, що б не робили, пам’ятайте: кожний крок, кожна велика чи мала справа – це вклад у майбутнє. В ім’я цього майбутнього, в ім’я щастя всіх людей на Землі – ми проголошуємо МИР.

          Ми повинні пам’ятати :

Всі на світі чесні люди,

І дорослі і малі,

Хочуть миру скрізь і всюди,

Хочуть миру на землі

                ( Г. Бойко „Палко миру ми бажаєм ”).

  Сподіваюсь, що з нашої розмови ви зрозуміли: війна – це страждання, горе, втрати, сльози; це безіменні герої, невідомі могили. Ми повинні про це знати, щоб ніколи - ніколи більше не було війни.

Білий голуб – Голуб миру

Над Землею хай кружля.

Як кружляє він допіру,

Щоб жила в цвіту Земля.

Щоб плачу малят не чути,

Щоб війни не знався вир.

Всі за м и р !